Світ, за яким ми спостерігаємо

Погляд у сферу живих організмів вказує нам на дуже цілеспрямовані концепції: кит, ссавець, влаштований так, що пірнаючи на глибину до 3000 метрів, не помирає від „хвороби водолазів“ при виринанні, а дятел сильно б`ючи дзьобом по дереву, не отримує струсу мозку.

Від повної здатності функціонування органів (серця, печінки, нирок тощо) залежить в більшості випадків життєздатність. Недорозвинуті або напіврозвинуті ор­га­ни не становлять ніякої вартості. Той, хто мислить сте­реотипами Дарвінізму повинен знати: Еволюція не пе­ред­бачає цілеспрямованої перспективи щодо органу, який запрацює пізніше.

Перелітні птахи володіють автопілотом, який неза­лежно від погодніх умов, від дня чи ночі приведе їх безпомил­ко­во до мети. Наприклад ржанка золотиста летить на зимівлю від Аляски до Гаваїв. Потреба енергії, що становить 70 грам жиру на 4500 км. польоту є надзвичайно точно ви­ра­хуваною, крім того передбачено 6,8 грам запасу на випадок зустрічного вітру.

Наутілус живе із зовнішнього боку роз­горнутої черепашки, внутрішнє середовище якої поділене на ка­мери. Залежно від глибини пір­нання вони наповнюються газом, щоб досягнути стану нульової пла­вучості. Сучасні підводні чо­вни виглядають в порівнянні нез­грабними і безпомічними. Ці тварини мешкають, як правило, на глибині 400 метрів, але вночі сп­ливають на глибину 100 метрів.

Деякі мікроскопічно малі бактерії володіють вбу­до­ва­ними, керованими протонами, електромоторами, що за­безпечують можливість пересування вперед і назад. Наприклад, на кишковій паличці площею лише шість мільяр­дних кубічних міліметрів можуть поміститися шість і більше таких моторів: власна електростанція створення струму, комп`ютерна система і немала кількість хімічних фабрик.

Жива клітина є набагато складніше і геніальніше влаш­тованою, ніж усі збудовані людьми машини. У ній од­но­часно відбуваються тисячі врегульованих і взаємно по­год­жених у часі хімічних процесів.

У молекулах ДНК живих клітин міститься найбільший згус­ток інформації, Скільки книг можна було б за цією системою пам‘яті помістити на кінчику голки, якби вони були із матеріалу ДНК? Всього це було би 15 більйонів ек­земплярів! Складені один на один вони утворили б гору висотою 200 мільйонів кілометрів, а це відповідає більш як 500-разовій віддалі від Землі до Місяця (= 384 000 км).

Наш всесвіт налічує приблизно 1025 зірок (= один із 25 нул­ями). Жодного життя людського не вистачить, щоб їх порахувати. Якби використати для підрахунку дуже швид­кий комп‘ютер, що може здійснювати за секунду десять мільярдів обчислювальних операцій, то потрібно було б 30 мільйонів років.

Розглядаючи наведені приклади, кожна мисляча людина за­питує себе про походження всіх цих геніальних кон­цепцій. Визнана багатьма сучасниками теорія Еволюції не є придатною відповіддю, оскільки вона все зводить до ма­терії: і величезний об‘єм інформації у клітинах, і душу, і свідомість. Природні закони свідчать, що інформація не є чимісь матеріальним і вимагає тому завжди ін­те­лек­туального джерела, тобто оснащеного волею творця. Великий розум і мудрість, виражені у творіннях є гран­діоз­ними. В кінцевому результаті все творіння неодмінно вказує на безмежно досконалого Творця. Виникає запи­тання:

Де знайти правильну відповідь?

В рамках природознавчих наук є можливим оточуючу нас реальність простору і часу пізнати шляхом різноманіт­них методів вимірювання і зважування. Розглянутим може бути лише запитання „що?“, але не запитання „звідки?“. Відповідь знаходиться поза межами людських мож­ли­востей, і відповісти на нього може лише сам Творець. Проте у чому явив себе Творець? У Біблії, Корані, чи якійсь іншій книзі світової історії? У нашому світі – велика кіль­кість релігій, і всі вони правдивими бути не можуть, бо дають дуже різноманітні і суперечливі пояснення. Отож або всі вони є неправдивими, або одна-єдина істинна. Важливим критерієм при перевірці правди є сповнені про­роцтва. Доведено, що Біблія є єдиною книгою, 3268 проголошених задовго пророцтв із якої збулися у піз­ні­шому часі. Таким знаком якості не володіє жодна інша книга у світі. Біблія є видатною і неповторною в порівнянні зі всім, що коли-небудь було написано. Тому для мене Біблія є словом Божим для нас, людей. Вже у першому стиху відповідає Біблія на запитання про Творця: “На по­чатку сотворив Бог...“ Це дуже вдало співпадає із вищенаведеною вимогою джерела розуму.

Ким є особа Творця?

Бог був перед усім. Тоді, коли світу, часу і матерії ще не існувало – був Він тим, хто діє. Лише перше речення Біб­лії справляє враження, що Бог Отець є єдиним Творцем. Рішучим доказом того, що він не один був тим, хто тво­рить є повідомлення про процес творення: “Сот­во­рімо людину“ (Буття 1,26). Дух Святий також є задіяним; про це дізнаємося із другого стиха розповіді про сотворен­ня всесвіту: “...а дух Божий ширяв над водами.“ Біблія не розповідає про все відразу, вона інформує нас часто крок за кроком. У Новому Заповіті запитання „хто“ роз­гля­дається детальніше. Таким чином у 1.посланні до Ко­рин­тян 8,6 вказано на явну причетність Ісуса Христа до процесу творення: “для нас, однак, є лиш один Бог, Отець, від якого все і для якого - ми; і один Господь Ісус Христос, через якого - усе, і ми через нього.“

Єврейське слово „Елохім“ у книзі Буття 1,1 є формою мно­жини для Бога Творця. Процес творення можна по­яс­нити за допомогою притчі побутового характеру: Наша сім‘я приїхала машиною до друзів. Наближається час по­вернення додому, тоді я, як глава сім‘ї, кажу: “Тепер ми їдемо додому.“ Навіть якщо я використовую форму множини, це однак означає,що лише хтось один сидіти­ме за кермом і здійснювати поїздку. Решта сім‘ї знахо­ди­ться теж у машині, отже „їде“ також, хоча активно застосовує кермо, газову педаль і гальмо лише водій.

Це приблизне зображення може передати бачення, що дає нам Біблія про авторів творення. Через Ісуса Христа створив Бог світ. У посланні до Євреїв 1,2 це конкретно сформульовано. Початок Євангелії від Йоана стверд­жує також, що все, що існує походить від Ісуса: “Ним [= через слово = через Ісуса] постало все, і ніщо, що поста­ло, не постало без нього“ (Йоан 1,3).

Ісус Христос є Творцем

Про діяльність Ісуса-Творця читаємо у посланні до Ко­лос­ян 1,16-17: “бо в ньому [= в Ісусові Христові] все було створене, що на небі і що на землі, видиме й не­видиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене. Він раніш усього, і все існує в ньому.“ У видимому ма­те­ріаль­ному світі не існує чогось, щоби не було створеним через Ісуса. Це стосується як величезного космосу із мільйонами мільйонів галактик, так і найменших де­та­лей життєдіяльності живої клітини чи структурної будо­ви атома. Ісус є не тільки первотворцем усього мікро- і макрокосмосу; Він має також вищість над усім.

Більше того, те, що для нас є невидимим – теж створене Ісусом. Він населив небо незліченними істотами, яких Біб­лія називає Ангелами. Світ ангелів, як і світ видимих Бо­жих творінь, є багатогранним і водночас впорядкованим, на це вказують такі структурні поняття: трони, правління, могутність, влади.

Ісус є не тільки Творцем, але й хоронителем цього світу. Все тримається на Ньому. Після створення світ не був залишеним сам на себе, через своє сильне слово Бог за­безпечує і утримує його. Тому ми не повинні боятися кос­мічної катастрофи зіткнення небесних тіл, перегорання і охолодження сонця. Ісус оберігатиме цей світ до часу свого приходу.

Створення людини не було лотерейним виграшем, як вважав лауреат Нобелівської премії Жак Монод, ми були ство­рені з певною метою і для конкретного призначення – прямувати до Ісуса! Без цієї мети наше життя є марним.

Діяльність Ісуса-Творця у Старому Завіті

У книзі Приповідок 8,22-24+30 написано: “Господь ство­рив мене [мудрість, мається на увазі Ісус Хрис­тос] почином путі своєї, першою з його чинів споконвічних. Я настановлена була від віку, від початку, раніше, ніж земля постала; коли не було ще безодень, я народилась, коли не було ще джерел багатоводних...я була при ньому,при роботі.“ Вислів „при роботі“ вказує на виконавчу діяльність Ісуса при ство­ренні світу. Стих 26 у Псалмі 102 цитується ще раз у Новому Завіті, посланні до Євреїв 1,10, і стосується він Ісуса: “Ти, Господи, напочатку заснував землю і не­беса – діло рук твоїх.“

Як створював Господь свої творіння?

Біблія відкриває нам методи Творця:

•    словом Божим: Псалом 33,6; Івана 1,1-4
•    з нічого: Послання до Євреїв 11,3
•    силою Божою: Єремія 10,12
•    мудрістю Божою: Псалом 104,24;
Послання до Колосян 2,3
•    волею Божою: Буття 1,26; Одкровення 4,11
•    через Сина Божого: Йоан 1,1-4; Йоан 1,10;
Послання до Колосян 1,15-17
•    через суть особи Ісуса: Матей 11,29; Йоан 10,11.

Ці фактори діяли протягом шести днів творення. Вони не підпорядковуються законам природи і тому сприйма­ють­ся лише через віру. Сьогоденні закони природи врегульо­ву­ють процеси у нашому світі; вони не є причиною, а лише ре­зуль­татом творення.

Що дано нам в Ісусові Христові?

Він є фундаментом, на якому ми можемо будувати на­ше життя. Будівельна фірма агітує: “На цих каменях ви мо­жете будувати.“ Про Христа можемо сказати так: “На цьо­му фундаменті можна формувати своє життя.“ В Христі все має свою основу: створіння, Біблія, віра, спасіння, мир, надія, шлях до Отця, мета життя.

Христос є непохитною міцною скелею (1 Послання до ко­ринт­ян 10,4 ), на якій всі вигадані людьми системи будуть зламані. Коли Бог каже: “Знищу мудрість мудрих і ро­зум розумних знівечу!“ (1. Послання до Коринтян 1,19), тоді стається це через скелю – Ісуса. Об неї розбиваються іде­ології, атеїзми, еволюційні системи. І їх сповідники ко­лись змушені будуть впасти на коліна перед цим Богом (Послання до Филип‘ян 2,10), навіть, якщо вони тепер все ще так твердо відкидають „організатора“, „дизайнера“, „творця“, і „спасителя“.

Чому еволюційне вчення є таким небезпечним?

Воно дає нам не тільки неправдиве бачення світу, а й што­вхає нас у безнадійність, яку вдало описав німецький письменник Жан Пауль: “Бога не існує... Сліпе, німе ніщо! Хо­лодна вічна неминучість! Божевільний збіг обста­вин... Яким безмежно самотнім є кожен у величезній мо­ги­лі всесвіту!“

Вчення Еволюції стверджує, що цей світ може пояснити без Творця. Тому відповідно веде воно людей до атеїз­му, а із атеїстичними переконаннями опинимося ми за сві­дченням Ісуса у пеклі: “...а хто не увірує, той буде осуд­жений.“ (Марко 16,16). Дехто намагається пояснити еволюцію як робочий метод Бога. Якби Бог створював за допомогою еволюції, то:

•    не було би першої людської пари
•    не існувало би гріха, бо „агресія є силою, що приво­дить в рух еволюцію“ (Йоахім Ілліс)
•    тоді використав би Бог смерть як засіб творіння
•    тоді було би спасіння через Ісуса, який у співста­лен­ні із грішним Адамом є названим „останнім Ада­мом“ (1. Послання до корінтян 15,45), позбавлено обгрун­то­ваності.

Ці вислови доводять, що так звана „теїстична еволюція“ під­риває і цим самим відкидає основи Біблії. Тому цю фальшиву ідею ми можемо лише рішуче відкинути.

Захоплююча думка

Ми пізнали Ісуса як Творця всього. Він є той, хто існує від віків і той, хто є Царем у Царстві Небесному. Йому дана всяка влада на небі і на землі (Матей 28,18). Чи може­мо ми охопити такі вражаючі думки? Людина на хресті Гол­гофи і Творець всього світу і всього живого є однією і тією ж особою! Із своєї безмежної любові до нас дав себе розіп‘яти і не боронився, щоб для нас могли відкритися двері до неба. Той, хто це відкидає - втрачає все: “то як уте­чемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння?“ (Послання до Євреїв 2,3). Той, хто Його прийме – отримає все: “Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене – живе життям вічним,...бо від смерті перейшов у життя“ (Йоан 5,24). Просіть у Господа Ісуса прощення всіх своїх гріхів, щоб витримати пе­ред судом Божим, прийміть Його як свого особистого Творця і Спасителя і йдіть за ним.

Директор і професор
Др.-Інж. Вернер Гітт

{vmproduct:id=491}

• Шлях без вороття